© EPA/CJ GUNTHER 
© EPA/ ALLISON DINNER 
© EPA/ CAROLINE BREHMAN 
© EPA/ CAROLINE BREHMAN 
© EPA/ CAROLINE BREHMAN 
© EPA/ CAROLINE BREHMAN 
Невдоволення через імміграційну політику Трампа зростає.
У США продовжуються протести проти імміграційної політики адміністрації президента Дональда Трампа.
Комендантська година в центрі Лос-Анджелеса
Мер Лос-Анджелеса Карен Басс у вівторок, 10 червня, оголосила про запровадження комендантської години в центрі міста, щоб зупинити вандалізм та мародерство. Напруженість між адміністрацією Трампа і Каліфорнією зростає через імміграційні рейди та розгортання федеральних військових сил у відповідь на протести, повідомляє The Guardian.
За словами Басс, протести в Лос-Анджелесі проти рейдів Служби імміграції й митного контролю (ICE) обмежуються приблизно п’ятьма центральними вулицями, тому мер міста оголосила комендантську годину в деяких частинах центру з 20.00 до 6.00.
Протести демонструють розрив між адміністрацією Трампа, яка веде жорстку боротьбу з нелегальною міграцією, і владою Лос-Анджелеса, де проживає багато латиноамериканців та інших вихідців з-за кордону.
За останні декілька днів було здійснено сотні арештів. Низка зіткнень демонстрантів із правоохоронцями переросла у насильство: протестувальники робили підпали, залишали на будинках графіті, били вітрини. За словами Басс, пограбовано десятки комерційних об’єктів.
Як пише CNN, після запровадження комендантської години у центрі міста стало спокійніше. У вівторок ввечері поліція Лос-Анджелеса повідомила, що було здійснено десятки арештів, оскільки кілька груп протестувальників продовжували збиратися в зоні комендантської години.
Критики Трампа попереджають про загрозу для демократії
Трамп наказав розгорнути понад чотири тисячі членів Національної гвардії та 700 морських піхотинців у Лос-Анджелесі на тлі демонстрацій, проти чого виступила влада міста і штату — губернатор Каліфорнії демократ Гевін Ньюсом назвав дії Білого дому незаконними.
Ньюсом описав федеральне військове втручання в Лос-Анджелесі як початок значно ширших зусиль Трампа, спрямованих на підрив політичних і культурних норм, що лежать в основі національної демократії США.
“Каліфорнія може бути першою, але це явно не закінчиться на цьому. Інші штати будуть наступними. На черзі – демократія. На наших очах демократія перебуває під ударом. Цей момент, якого ми боялися, настав”, – сказав він.
“Це просто слабкість, замаскована під силу. Якщо декого з нас можуть схопити на вулиці без ордера, лише на підставі підозри чи кольору шкіри, то ніхто з нас не у безпеці. Авторитарні режими починають з нападів на людей, які найменш здатні захистити себе. Але на цьому вони не зупиняються”, – заявив Ньюсом у вівторок, 10 червня, закликавши людей протистояти президенту та розкритикувавши дії Трампа як зловживання владою.
Трамп назвав протестувальників “тваринами” та пообіцяв рік в’язниці за спалення прапора США
Сам президент США тим часом виступив з промовою до 250-річчя армії США у Форт-Бреггу, жорстко розкритикувавши учасників протестів у Лос-Анджелесі, які спалювали американські прапори та несли прапори інших держав.
Глава Білого дому назвав протестувальників “тваринами” і пообіцяв вимагати кримінального покарання за спалення національного символу США, зокрема – року позбавлення волі.
Військові перекинуті до Лос-Анджелеса всупереч запереченням представників Демократичної партії та попри занепокоєння місцевих правоохоронних органів. Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що військові залишаться в місті протягом 60 днів і це коштуватиме щонайменше $134 млн. Вважається, що національна гвардія не бере участі в боротьбі з натовпом, а призначена для захисту федеральної власності.
Трамп сказав, що військові залишатимуться в місті доти, доки не буде досягнуто безпеки, і заявив, що розгляне можливість застосування закону про повстання (Insurrection Act), який дозволяє президенту США використовувати військові сили для придушення внутрішніх заворушень.
“Якщо буде повстання, я, безумовно, застосую його. Побачимо”, – сказав Трамп журналістам в Овальному кабінеті.
Глава поліції Лос-Анджелеса Джим Макдоннелл заявив, що місцеві правоохоронні органи мають десятиліття досвіду реагування на масштабні демонстрації, і впевнені у своїй здатності продовжувати робити це надалі.
“Прибуття федеральних військових сил до Лос-Анджелеса за відсутності чіткої координації створює значні логістичні та оперативні проблеми для тих з нас, хто відповідає за безпеку цього міста”, – додав він.
Протести поширилися на інші міста
Протести проти посилених імміграційних рейдів адміністрації Трампа поширилися й на інші міста США: демонстрації пройшли в Нью-Йорку, Чикаго, Атланті, Омасі та Сіетлі.
Зокрема, тисячі людей взяли участь в акції протесту проти імміграційного та митного контролю федерального уряду на площі Фолі в Нью-Йорку. Тисячі людей також зібралися біля імміграційного суду в Чикаго, а потім пройшли маршем центральними вулицями міста, скандуючи: “Досить депортацій!”.
В Атланті сотні людей пройшли маршем по Бьюфорд Хайвей на знак солідарності з Лос-Анджелесом. У Сіетлі невеликий натовп з близько 50 протестувальників зібрався в центрі Сіетла, також щоб продемонструвати солідарність з протестувальниками в Лос-Анджелесі.
У понеділок, 9 червня, великі мітинги відбулися в Далласі та Остіні, а на суботу, 14 червня, по всій країні заплановано до 1800 протестів, що збігаються з військовим парадом, який Трамп влаштовує на свій день народження в столиці країни.