На тлі нових гібридних атак європейці задумалися про свою оборону, яка на четверному році російського вторгнення в Україну все ще не готова.
Через БпЛА, які виявляють останнім часом над різними європейськими країнами, зокрема над Данією, у Копенгаген на переговори сьогодні прибули лідери Європи. Втім, попри таку демонстрацію солідарності та сили — у Данію причалили також військові кораблі Польщі, Швеції, Франції, Фінляндії, Нідерландів, Британії, США та України, — столицям ЄС все одно важко координувати свої зусилля у сфері безпеки, пише Le Monde. У виданні наголошують, що навіть через чотири роки після початку повномасштабної війни європейська оборона досі не побудована. Тим часом питання підтримки Києва стає все нагальнішим.
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо наголосив, що європейцям потрібно більше солідарності. Тим часом його данська колега Метте Фредеріксен підкреслює, що ЄС вже потерпає від “гібридної війни” — маніпуляцій міграцією, кібератак, БпЛА, саботажів з кабелями і трубопроводами.
“Росія нас випробовує, і це триватиме. Ми перебуваємо в найнебезпечнішій ситуації з часів закінчення Другої світової війни”, — наголосила Фредеріксен. Тож сьогодні у Копенгагені європейські лідери говоритимуть насамперед про оборону.
І хоча президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн презентувала вже “дорожню карту” європейського переозброєння до 2030-го, президент Литви Гітанас Науседа закликає до дій, адже “документи не виявляють дрони”.
То що ж це за дорожня карта? Вона складається з чотирьох основних проєктів: “Стіни дронів”, спостереження за східним флангом, щита протиповітряної оборони та космічного оборонного щита. Доповнюється карта бюджетним планом ЄС, спрямованим на полегшення інвестицій, та передбачає зростання військових витрат по всьому континенту.
Втім, ця ініціатива дратує Францію, Італію та Німеччину, позаяк там вважають, що президентка ЄК некомпетентна у питаннях оборони. Приміром, вона планує відстежувати й централізувати зміцнення європейських армій, тоді як деякі держави хочуть зберегти контроль над великими військовими проєктами.
Та Фон дер Ляєн вже взяла на себе роль координатора й посередника і намагається переконати європейців, що діє в їхніх інтересах. До того ж її підтримують малі країни — ті, у яких або зовсім немає оборонної промисловості, або ж у яких її мало. Вони переконані, що це покращить європейську координацію, наприклад, у питанні закупівель.