Це найдавніше підтверджене свідчення канібалізму в Європі.
Археологи Каталонського інституту палеоекології людини та соціальної еволюції виявили у печері Гран-Доліна на археологічній ділянці Атапуерка, що на півночі Іспанії, шийний хребець дитини віком близько 850 тисяч років зі слідами порізів, характерних для обробки м’яса, повідомляє LiveScience. За висновками дослідників, це остаточний доказ того, що стародавній предок людини Homo antecessor практикував канібалізм, і при цьому не звертав уваги на вік своїх жертв.
Переглянути цей допис в Instagram
Як повідомила Пальміра Саладіє, співкерівниця розкопок у Гран-Доліна, характер надрізів на кістці дитини, якій на момент смерті було від 2 до 5 років, дуже точний. За її словами, “це прямий доказ того, що дитину обробляли, як і будь-яку іншу здобич”.
Кістку виявили серед десяти скелетів, знайдених археологами в цьому ж геологічному шарі, що датується віком від 850 до 780 тисяч років. Більшість решток демонструють ознаки обробки: порізи для знежирення, навмисні переломи – такі ж сліди, які зазвичай знаходять на кістках тварин після споживання. На деяких кістках також ідентифіковано сліди людських укусів.
Це не перший приклад канібалізму, зафіксований у Гран-Доліні. Загалом за 30 років розкопок на цій ділянці знайдено понад два десятки подібних випадків. За підрахунками дослідників, близько 30% усіх людських кісток, знайдених у печері, мають ознаки обробки або поїдання.
“Те, що ми зараз документуємо, – це безперервність цієї (канібалістичної) поведінки. Поводження з мертвими не було винятковим, а повторюваним”, – зазначає Саладіє.
Усі нещодавно виявлені останки належать представникам Homo antecessor – виду архаїчної людини, який мешкав у Європі понад 800 тисяч років тому і зник приблизно 770 тисяч років тому. Цей вид вперше виявлений саме в Атапуерці в 1997 році, і на сьогодні він не зафіксований більше ніде у світі. Його еволюційний статус залишається спірним: деякі дослідники вважають H. antecessor предком неандертальців і сучасних людей, інші – окремою гілкою людської еволюції.
Дослідження палеоантропологів свідчать, що збереження скам’янілостей у Гран-Доліні є надзвичайно хорошим, що дозволяє точно ідентифікувати та проаналізувати сліди на кістках. У випадку з нововиявленими рештками дитини шийна кістка містить чіткі сліди оброблення, а також характерні вм’ятини від людських зубів – ознака безпосереднього поїдання.